Пропаганда в комп’ютерних іграх — як це впливає на молодь

Росія використовує величезну кількість шляхів для просування наративів, вигідних для неї. У тому числі й комп’ютерні ігри, які раніше сприймались виключно як розвага, сьогодні стали потужним способом поширення політичних та ідеологічних меседжів.

Новини.LIVE розібрались, як саме це впливає на суспільство. 

Тонка межа між мистецтвом і пропагандою

Пропаганда в іграх може бути відкритою або прихованою. Наприклад, у грі Papers, Please гравці беруть на себе роль прикордонного інспектора в тоталітарній державі. Хоча гра не пропонує прямого політичного меседжу, вона змушує замислитися над моральними дилемами в бюрократичній системі.

Водночас існують ігри, створені з чіткою метою ідеологічного впливу. До прикладу America’s Army.  Це серія  тактичних шутерів, розроблених армією США. Перша частина вийшла у 2002 році, і її метою було залучення молоді до військової служби.

Гравець бере участь у командних військових операціях, виконуючи завдання, які симулюють реальні бойові ситуації. Гра акцентує на точній передачі тактики, використанні зброї та військових протоколів. Гравці проходять навчання, схоже на справжню підготовку солдатів.

 Такі ігри розроблені на замовлення урядів чи політичних організацій. Ця, наприклад, слугувала інструментом для рекрутингу солдатів до армії США, пропагуючи патріотизм і військову службу.

Моди до Minecraft: символіка війни та "героїзм" армії

Minecraft — одна з найпопулярніших ігор серед молоді. Гравці потрапляють у відкритий світ, створений із блоків, де вони можуть будувати, видобувати ресурси, боротися з монстрами або досліджувати місцевість.

Minecraft не має чіткого сюжету, це дозволяє гравцям створювати власні історії чи карти. Основні гравці — діти й підлітки, що робить гру привабливою для пропагандистів. Вони можуть додавати нових персонажів, техніку чи навіть цілі історії, наприклад, на військову тематику. Для поширення пропаганди використовують моди. 

Моди — це змінений контент для комп’ютерних ігор, створений користувачами. Моди дозволяють змінювати графіку, додавати нових персонажів, транспорт, зброю, карти чи навіть змінювати механіку гри. Для створення модів використовуються спеціальні програми або вбудовані редактори. Вони розширюють можливості гри, додаючи новий контент або змінюючи її під особисті вподобання гравців.

У Minecraft гравці додають нові блоки, тварин чи навіть створюють повноцінні сюжетні карти.

• Додавання символіки Z. Моди включають символи, що асоціюються з російською військовою агресією, наприклад, знак Z, який став символом вторгнення в Україну. Гравці використовують ці символи для прикрашання будівель, техніки чи обмундирування персонажів.
• Російська військова техніка. Деякі моди додають у гру танки, літаки та іншу російську військову техніку. Завданнями для гравців часто є "захист" територій від "ворогів", які представляються з очевидними натяками на українські Збройні сили.
• Сюжетні карти. Спеціальні карти із завданнями зображують російських військових як героїв, що "звільняють" населені пункти, тим самим спотворюючи уявлення про реальні події.

"Денацифікація" в GTA: конфлікти, змодельовані на реальних подіях

Grand Theft Auto (GTA) — ще одна популярна гра з відкритим світом, яка стає платформою для пропаганди. Гравець виконує роль злочинця, який виконує різні місії: від пограбувань до переслідувань. Гра базується на симуляції реального міста, що надає свободу дій.

У GTA гравці додають нові автомобілі, локації чи персонажів. Наприклад, російські моди додають військову техніку та сюжетні місії, що повторюють пропагандистські наративи.

• Російські військові як "герої". На російських ігрових форумах поширюються моди, що додають до GTA персонажів у російській військовій формі. Гравці можуть виконувати завдання, пов’язані з "визволенням" міст або боротьбою з "фашистами".
• Українські солдати як "вороги". Українські персонажі подаються як антагоністи — часто у стереотипних формах або з використанням викривленої символіки. Такі зображення розпалюють ворожнечу та підсилюють російські пропагандистські меседжі про "денацифікацію".
• Сюжетні сценарії конфліктів. Моди створюють вигадані місії, які симулюють військові дії, де російські сили виступають як "миротворці". Наприклад, гравців можуть змушувати "захищати" вигадані регіони, які перегукуються з реальною географією України.

Ідеологічний підтекст Atomic Heart: радянська утопія в деталях

Atomic Heart — це шутер із елементами RPG (рольової відеогри), дія якого розгортається в альтернативній версії Радянського Союзу. Гравець опиняється в 1950-х роках, де технології значно випереджають ті роки: андроїди, бойові роботи та системи штучного інтелекту. Головний герой — радянський офіцер-розвідник, який намагається впоратися із катастрофою, яку спричинив збій роботів.

Гру розробила студія Mundfish, яка базується на Кіпрі, але її корені пов’язані з Росією. 

У грі Радянський Союз представлений як держава, яка досягла величезного технологічного прогресу. А загальна атмосфера викликає ностальгію за імперським минулим, що є типовим для російської пропаганди.

Серед символів гри присутні радянські прапори, серпи та молоти, бюсти Леніна та Сталіна. Мозаїки та монументальні скульптури створюють відчуття "героїзму" та "величі" СРСР, який, за звичним сценарієм, випереджає Захід ще й новітніми технологіями. 

Гра уникає згадки про репресії, тоталітаризм чи ГУЛАГ, натомість створює образ держави, де всі проблеми — лише технічні збої, а не системні помилки. Саундтрек із радянськими піснями додає ностальгії, особливо для знайомих із цією епохою. 

Таким чином, гра пропонує спрощений, ідеалізований образ СРСР, який дуже нагадує сучасну російську пропаганду, що намагається реабілітувати радянське минуле.

Мета поширення пропаганди в іграх

Нормалізація агресії. Пропагандистські ігри й моди часто романтизують війну, змушуючи гравців брати участь у військових діях, зображених як героїчні. Це може зменшувати співчуття до жертв агресії, а також привчати до думки, що конфлікти й насильство є природними або навіть потрібними.

Створення ідеологічної лояльності. Пропаганда у вигляді такого інтерактиву допомагає просувати ідею "єдності" та "величі" Росії. Наприклад, через використання символіки, як-от Z, у популярних іграх молодь підсвідомо починає асоціювати ці символи з позитивними емоціями від гри. Гравців заохочують виконувати завдання, що прославляють російські цінності та політику.

Розпалювання ненависті до "ворогів". Пропагандистські сценарії створюють образ ворогів (наприклад, українців, американців чи європейців), яких зображують як жорстоких, підступних або вороже налаштованих. Це може посилювати різні стереотипи. До того ж ворожість може перейти з гри в реальне життя.

Вплив на світогляд через гру. На відміну від новин або фільмів, ігри пропонують інтерактивний досвід, де молодь бере активну участь у подіях. Це робить ідеологічні меседжі більш переконливими, адже гравець сам стає "учасником" пропагандистського наративу.

Пропаганда в компʼютерних іграх — повноцінна частина інформаційної війни Росії, спрямованої на поширення власних ідеологій та ослаблення критичного сприйняття реальних подій.

Нагадаємо, що 20 листопада вийшла нова гра від української студії GSC Game World, S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl.

Також зазначимо, що було продано мільйон копій S.T.A.L.K.E.R. 2 всього на другий день після релізу.