Фемінітиви в українській літературі — приклади з минулого

Доцентка кафедри філології Українського католицького університету Олена Синчак навела приклади з української літератури, які показують широке використання фемінітивів у минулому. Зараз їх можуть вважати "не типовими".

Про це сказала Олена Синчак в інтервʼю NV.

Фемінітиви в українській літературі

"Наприклад, слово "професорка" письменниця і феміністка Ольга Кобилянська вживала "пані професорка" у своїй повісті "Людина". Треба зазначити, що на той час "професорками" називали вчительок. Ще один відомий український письменник, Іван Франко, в оповіданні "Між добрими людьми" вживав такі слова як "уряднички" і "професорки", — зазначила Синчак.

За її словами, слово "лікарка" Франко використовував в оповіданні "Маніпулянтка", а також Олена Пчілка у творі "Товаришки".

Синчак каже, що слово "ворогиня" використовували такі автори як:

• письменник Павло Загребельний у своєму романі "Роксолана";
• письменник Валер’ян Підмогильний;
• перекладач Віктор Шовкун;
• перекладач і мовознавець Микола Лукаш;
• письменниця Оксана Забужко;
• письменник-шістдесятник Валерій Шевчук.

За словами доцентки, "ворогиня" — слово, яке зареєстроване у Російсько-українському словнику Агатангела Кримського.

"Найбільше з нашим часом збігаються приклади з 1920−1930-х, зокрема з літератури, виданої на заході Україні. Наприклад, я читала багато книжок про феміністичний рух в тому регіоні, й у цих книжках фемінітиви були вжиті активно: "геройка", "суспільниця" тощо. В Україні Наддніпрянській ми цю фемінізацію бачимо в словниках", — наголосила Синчак.

Нагадаємо, Синчак пояснила, як формуються фемінітиви в українській мові.

Також Синчак висловила думку, що впровадження фемінітивів в українську мову повинно здійснюватися на державному рівні за участю експертів.