Лайка стала зброєю — як українська мова змінилась через війну
Поділитися
Після початку повномасштабної війни в українській мові значно зросла кількість обсценної лексики, і це явище, на думку мовознавців, цілком природне. Лайка нині виконує важливу психологічну функцію — допомагає людям справлятись зі стресом.
Про це розповіла в інтерв’ю NV лінгвістка та авторка книжок Ольга Дубчак.
Українці стали частіше лаятися, щоб полегшити психоемоційний тиск
"Мова покликана не тільки передавати інформацію, а й виражати емоції, — пояснює дослідниця. — І оскільки ми всі перебуваємо в стресовому періоді, то за допомогою мови можемо виплеснути накопичений негатив", — каже Ольга Дубчак.
За словами дослідниці, такі зміни мови — тимчасове явище. Після закінчення війни, ймовірно, рівень вживання лайки знизиться. Проте зараз, коли народ стикається з насильством і несправедливістю, такі слова лишень є частиною емоційного захисту.
"Лайливі слова, які ми вживаємо, дають нам певне полегшення — таким чином ми окреслюємо своє ставлення, усю свою зневагу до тих, хто прийшов нас вбивати", — сказала мовознавиця.
Як змінилась українська мова
Водночас мова активно змінюється. Раніше росіян називали "москалями" або "кацапами", а тепер в українській мові з’явилась ціла низка нових зневажливих назв. Мовознавиця зізналася, що найбільше їй до вподоби слово "русня", оскільки воно, на її думку, найвлучніше передає емоції, які нині переживає українське суспільство. Дослідниця також високо оцінила креативність українців у створенні нової лайливої лексики, вбачаючи в цьому прояв народної мовної творчості.
"Сьогодні безліч слів — "русня", "орки", "свінособаки", навіть "під...ри". Це слово взагалі повністю змінило своє значення", — резюмує Ольга Дутчак.
Нагадаємо, легендарна поетеса Ліна Костенко нещодавно відзначила своє 95-річчя. Новини.LIVE підготували добірку неологізмів, які вигадала відома авторка віршів.
Також дізнайтеся, які українські слова не можуть вимовити іноземці.
Читайте Новини.LIVE!
