Мовознавиця пояснила, чому в армії з’являються фемінітиви

Фемінітиви для військових звань і посад залишаються предметом активного обговорення в українському суспільстві. Доцентка кафедри філології Українського католицького університету Олена Синчак заявила, що питання впровадження фемінізованих назв в українську мову має регулюватися на державному рівні із залученням фахівців, зокрема самих військовослужбовиць.

Про це Олена Синчак розповіла в інтерв'ю New Voice.

Як в українській мові з'являються фемінітиви на військову тематику

За словами мовознавиці, нині такі зміни відбуваються спонтанно та часто через медіа, які популяризують нові форми на кшталт "генералка", "полковниця" чи "лейтенантка". Це свідчить про демократизацію мови, хоча водночас може спричиняти певний хаос у стандартизації.

Олена Синчак навела цікавий факт, зокрема, про те, що історично українські жінки брали активну участь у військових діях, як от в лавах Українських січових стрільців, однак радянські словники ці назви або не фіксували, або свідомо ігнорували. Наприклад, такі слова, як "січовичка" чи "оунівка", не мали відображення у лексикографії СРСР.

Синчак зазначає, що аналогічний процес відбувався й у сфері спорту, де нові види діяльності автоматично отримували жіночі відповідники. Вона наголошує: якщо жінки активно представлені у певній професійній сфері, то мова природно відображає ці зміни, і це є частиною мовної еволюції.

"Ми, очевидно, не бажаємо жодних активностей на війні ні чоловікам, ні жінкам. Але якщо така активність є, це справедливо, що мова її відзначає. У нас досі є це радянське лекало, нібито багато жіночих назв — розмовні, тож їх треба використовувати у розмовній сфері. Але наш вжиток вже давно переріс це лекало і пропонує іншу норму. Наприклад, якщо подивитися на судові рішення, фемінітиви там вживаються дуже активно — і у офіційних документах, і в ухвалах судів. У юридичній сфері також розповсюджені такі слова, як: адвокатка, юристка, заявниця, відмовниця — тобто всі ролі, які жінка має в юридичному процесі", — розповіла Олена Синчак. 

Спірні фемінітиви в українській мові на військову тематику 

Також тривають суперечки щодо деяких слів, зокрема "пілотка", яке традиційно асоціюється з головним убором. Однак українська мова має власний історичний відповідник – "летунка", що є питомим словом і може слугувати альтернативою російському "льотчиця".

"Тому сьогодні нам, зокрема й українським науковцям та науковицям, слід переглянути обмеження, нібито такі слова можуть використоуватися тільки в розмовному стилі. Насправді вони у активному вжитку ще з 2000-х, і не тільки в розмовній мові, а також у офіційно-діловій. Нашим інституціям треба знімати свої "мовні окуляри", і дивитися на світ новими очима", — підсумувала мовознавиця. 

Нагадаємо, нещодавно Новини.LIVE писав про призабуті українські слова, які раніше були широко відомі у суспільстві, проте радянська влада змусила їх позбутися. 

Також мовознавець Олександр Авраменко навів п'ять варіантів, як замінити слово-паразит "блін".