Біля реактора ЧАЕС ростуть чорні гриби, які харчуються радіацією

Серед радіоактивних руїн четвертого енергоблока Чорнобильської АЕС виявили чорні гриби. Вони давно пристосувалися до екстремальних умов. А радіація стала їхнім другом. Це неабияк зацікавило дослідників з усього світу. Властивості виду вивчають вже не одне десятиліття.

Що відомо про чорнобильські чорні гриби, пише видання Futura, передає Новини.LIVE.

Які чорні гриби знайшли в Чорнобилі

У 1997–1998 роках українська дослідниця Неллі Жданова разом із колегами вивчала мікроорганізми всередині зруйнованого четвертого енергоблока ЧАЕС. На бетонних стінах та інших поверхнях науковці виявили 37 видів грибів, які пристосувалися до життя в умовах сильного радіоактивного забруднення.

Особливу увагу привернув Cladosporium sphaerospermum. Це мікроскопічний гриб, який утворює темні, майже чорні колонії.

Головна особливість цього виду — наявність великої кількості меланіну. Це той самий пігмент, який визначає колір нашої шкіри та допомагає захищати її від ультрафіолету. У грибів меланін виконує ще одну важливу функцію. Він здатний поглинати частину іонізуючого випромінювання та зменшувати пошкодження клітин. Таким чином чорна пліснява виживає у місцях з високою радіацією.

У 2007 році дослідники з Медичного коледжу Альберта Ейнштейна у США провели незвичайний експеримент. Вони виявили, що під впливом радіації змінюються властивості меланіну, а деякі темнозабарвлені гриби починають рости швидше. Зокрема, Cladosporium sphaerospermum демонстрував посилений ріст навіть за нестачі поживних речовин.

Науковці припустили, що меланін може працювати подібно до хлорофілу в рослинах. Але замість сонячного світла гриби могли б використовувати енергію іонізуючого випромінювання. Цей можливий процес назвали радіосинтезом.

Проте вчені поки не довели, що гриби справді перетворюють радіацію на енергію для живлення. Точний механізм залишається загадкою, а результати окремих експериментів відрізняються.

Навіщо чорні гриби з Чорнобиля відправили в космос

У грудні 2018 року вчені вирішили перевірити незвичайні властивості Cladosporium sphaerospermum на Міжнародній космічній станції. Результати експерименту представили у дослідженні, опублікованому 2022 року в журналі Frontiers in Microbiology.

Протягом 26 днів вони спостерігали за ростом лабораторної культури гриба та вимірювали рівень космічного випромінювання. У космосі гриб ріс у середньому на 21% швидше, ніж у контрольних експериментах на Землі. Однак дослідники не виключають, що на швидкість росту могла вплинути невагомість, а не сама радіація.

Ще одне спостереження стосувалося захисту від випромінювання. Датчики під шаром грибів зафіксували дещо нижчі показники, ніж на ділянці без них.

Це наштовхнуло вчених на сміливу ідею. У майбутньому грибну біомасу можна було б використовувати для створення захисних матеріалів на космічних станціях або базах на Марсі.

Ділимося іншими цікавими фактами та відкриттями

Які гриби світяться у темряві та що стоїть за цим дивовижним явищем.

Вчені створили мікроб, який допоможе будувати споруди на Марсі.

Якого небезпечного паразита виявили у котів та у яку пору року він найбільш небезпечний.