Вікінги не губилися в океані без карт і компаса: у чому їх секрет

Для сучасної людини опинитися посеред Атлантичного океану без карт, компаса, GPS, радіозв'язку та іншого професійного обладнання, це вірна загибель. А для вікінгів ще понад тисячу років тому такі подорожі були звичною справою. Вони діставалися віддалених островів і навіть берегів Північної Америки. А головне — знали як повернутися додому.

Як мореплавцям вдавалося знаходити правильний шлях і що допомагало їм не збитися з курсу? Про дивовижні секрети навігації вікінгів розповідає видання Atlas Obscura, передає Новини.LIVE.

Як вікінги орієнтувалися у відкритому океані

У X столітті скандинавські мореплавці вже здійснювали тривалі плавання до Ісландії та Гренландії. Подорож могла тривати кілька тижнів, причому більшу частину часу екіпаж не бачив суші. Секрет полягав у вмінні помічати те, на що сучасна людина навряд чи звернула б увагу.

Вікінги використовували природні підказки:

1. Сонце. За його положенням визначали сторони світу та приблизний напрямок руху.
2. Зорі. У темну пору доби орієнтиром могла слугувати Полярна зоря.
3. Хвилі та вітер. Досвідчені моряки знали характерні напрямки хвиль і переважних вітрів.
4. Птахи. Їхня поява та напрямок польоту могли підказувати, де розташована суша.
5. Хмари. Скупчення хмар над островами іноді допомагало помітити землю ще до появи берегів на горизонті.

Як пояснює World History Encyclopedia, скандинави також намагалися прокладати маршрути через знайомі острови, які слугували природними орієнтирами.

Що таке сонячний камінь вікінгів: загадковий інструмент навігації

Є припущення, що для навігації вікінги використовували прозорі кристали, зокрема ісландський шпат. Такий мінерал має незвичайну властивість: він розділяє світло на два промені. Якщо правильно повертати кристал і спостерігати за зміною яскравості, можна приблизно визначити положення Сонця, навіть коли його закривають хмари.

У 2018 році вчені перевірили цю ідею за допомогою комп'ютерного моделювання. І дізналися, за певних умов, якщо визначати напрямок за кристалом кожні три години, змодельовані кораблі досягали району Гренландії більш ніж у 90% випадків. Однак археологи досі не знайшли беззаперечного доказу використання таких каменів для навігації вікінгами.

Чому вікінги все-таки могли загубитися в океані

Попри майстерність мореплавців, Атлантичний океан залишався небезпечним. Густий туман, шторми та тривала хмарність могли позбавити екіпаж звичних орієнтирів. У давньоскандинавських сагах навіть зустрічається слово "hafvilla" (блукання в морі). Воно буквально описує стан, коли моряки втрачали розуміння свого місцеперебування та напрямку руху.

Тож вікінги не мали одного універсального способу навігації. Вони поєднували спостереження за небом, морем, погодою та власний досвід.

Ділимося іншими цікавими фактами та історіями

Чому британським морякам щодня видавали ром прямо під час служби та як ця традиція прожила понад 300 років.

Чому моряки минулого могли помирати від голоду під час плавання попри те, що в океані повно риби.