Навіщо міленіали їли смолу з дерев у дитинстві та чим ризикували

Смола з плодового дерева. Колаж: Новини.LIVE

Для багатьох дітей 80-х і 90-х років звичайна вишня у дворі була справжньою крамницею солодощів. Причому їли не тільки плоди. Особливо цінувалися прозорі бурштинові краплі, які застигали на корі дерев. Їх зривали, клали до рота та жували замість магазинної жуйки. Тоді мало хто замислювався, звідки береться ця липка речовина. І ще менше, чи безпечна вона.

Новини.LIVE розповідає, чому діти колись жували смолу з дерев, що це за речовина та чи безпечно її куштувати.

Чому діти у 80-х і 90-х жували смолу з дерев

Сьогодні полиці крамниць наповнені різноманітними солодощами: від шоколадних цукерок до тістечок, карамелей та маршмелоу. А у дитинстві багатьох міленіалів солодощі були не такими доступними та різноманітними. Тому діти нерідко знаходили незвичайні ласощі просто на вулиці.

Особливо популярним був так званий деревний клей, який з'являвся на стовбурах вишень, черешень, слив та абрикосів. Найбільше цінувалися світлі, майже прозорі краплі. Вони мали незвичайну консистенцію, а під час жування поступово розм'якшувалися. Це була своєрідна природна жуйка, яку можна було отримати абсолютно безкоштовно.

Що насправді за смола з'являється на деревах

Липкі краплі на плодових деревах називаються камеддю. Це не зовсім та сама смола, яку виділяють хвойні рослини. Камедь складається переважно з полісахаридів, а її поява пов'язана із захисною реакцією дерева.

Виділення камеді називається камедетечею. Воно може виникати через:

  • пошкодження кори;
  • сильні морози та сонячні опіки;
  • посуху й несприятливі умови;
  • діяльність комах-шкідників;
  • бактеріальні та грибкові захворювання.

Отже, те, що діти вважали ласощами, іноді було ознакою того, що дерево зазнало пошкодження або захворіло.

Чи можна їсти смолу з вишні та абрикоса

Хоча камедь природного походження, це не означає, що її безпечно жувати. Головна небезпека полягає в тому, що речовина на корі може забруднюватися пилом, мікроорганізмами та залишками засобів для обробки саду. Крім того, камедь іноді виділяється в місцях ураження дерева бактеріальними чи грибковими хворобами.

Випадкове проковтування невеликого шматочка не обов'язково спричинить отруєння. Однак безпечність регулярного вживання необробленої деревної камеді недостатньо досліджена. Можливі також індивідуальні реакції та розлади травлення.

Цікаво, що деякі очищені види рослинної камеді справді використовують у харчовій промисловості як загусники та стабілізатори. Проте це не робить липку речовину зі звичайного дерева безпечною їжею. Тож знайому з дитинства природну жуйку краще залишити лише приємним спогадом.

Ділимося іншими цікавими фактами та історіями

Хто насправді придумав згущене молоко, коли воно з'явилося в СРСР і чому стало популярним.

Які види риби продавали в СРСР і чому сьогодні вони рідко трапляються на прилавках.

У яких країнах світу офіційно не продають Coca-Cola.